КАЛЯТИ

Значення каляти це

КАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., розм.

1. Те саме, що брудни́ти. — Не хочеться мені, мати, По ріллі спотикати.., Жовтого саф’яна каляти (Укр.. думи.., 1955, 24); Дарка почала його [папірець] закладати незручно, мнучи й каляючи пальцями (Л. Укр., III, 1952, 653); Каляють [горобці], аж чорно кругом (Логв., Давні рани, 1961, 125).

2. перен. Укривати ганьбою кого-, що-небудь; плямувати. — Слава козача здавна славна! споконвіку ведеться.. І умру, а не попущу свого козачого роду каляти! (Мирний, І, 1954, 232); Стоячи на становищі польських панів, каляв [Вахнянин] все, що є кращого і чесного у радикалів і народовців (Коцюб., III, 1956, 151)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 80.

Каляти, ля́ю, єш, гл.

1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Макс. (1849). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте.Г. Барв. 293.

2) Испражняться. Мил. 31. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову. Рудч. Ск. І. 39.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 212.

каляти Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
kalatiкаляти

каляти Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
kaliatykaliatykalyaty

каляти Рід - дієслово, недоконаний вид

каляти Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакаляюкаляємо
2 особакаляєшкаляєте
3 особакаляєкаляють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакалятимукалятимемо
2 особакалятимешкалятимете
3 особакалятимекалятимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідкалявкаляли
Жіночий рідкаляла
Середній рідкаляло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа каляймо
2 особакаляйкаляйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часкаляючи
Минулий часкалявши

каляти Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
633

каляти в англійській розкладці - rfkznb

Цитати української літератури з використанням слова каляти

"Самому, бач, не хочеться білих рук каляти"Мирний Панас - Повія

"Не буду й руки каляти."Хвильовий Микола - Бараки, що за містом

"— От етану я чорт батька зна для кого кармазини каляти! Виходьте на сухе."Стороженко Олекса Петрович - Закоханий чорт

"— Бо я з славного козацького роду, і не хочу його каляти тим страшним поганим п’ятном, яке до мене приплило через те, що потурчився"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний