ЗУСТРІЧ

ЗУ́СТРІЧ, і, ж., кого, чого, з ким — чим і без додатка.

1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Чужинець, видно, теж ніяк не сподівався на таку зустріч і зупинився з розгону, важко дихаючи (Гончар, III, 1959, 57); У темряві загуркотіли підводи. Зустріч з ними була небажаною, тому вся ватага принишкла в рівчаку, чекаючи, доки вони проїдуть (Тют., Вир, 1964, 44).

2. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (Коцюб., III, 1956, 339); Глушак згадує зустріч з Худяковим, своє останнє побачення з другом (Довж., І, 1958, 115); Що ближче надходив день зустрічі з Петром, то дивнішою ставала Марія (Кучер, Чорноморці, 1956, 61); Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (Голов., Крапля.., 1945, 52); // Тимчасове спільне перебування де-небудь з метою обговорення яких-небудь питань, для бесіди, наради і т. ін. «Дружня зустріч представників сусідських держав» — назвав я фільм (Ю. Янов., II, 1958, 112); // Спортивне змагання. На стадіоні має відбутися зустріч футбольних команд двох колгоспів (Донч., Ю. Васюта, 1950, 91); // рідко. Знайомство. [Денис:] Казано мені не раз ще давно, що ото прикмета, що буде тобі неодмінно зустріч з якоюсь добрячою людиною (Кроп., II, 1958, 443).

3. Підготовлений прийом, вітання кого-небудь на місці прибуття. Дім аргоського царя Агамемнона в Мікенах пишно заквітчаний знадвору.. [Клітемнестра (до Егіста):] Такої зустрічі ніхто з царів не мав ніколи (Л. Укр., II, 1951, 328); Офіцери зніяковіли, зворушені.. пишно-церемонійною зустріччю, до якої вони не звикли і якої зовсім не ждали (Гончар, III, 1959, 92); На майдані ж відбулася щаслива зустріч рідної армії, яка прийшла з портретами Леніна на гвардійських прапорах (Ю. Янов., II, 1954, 180); // перен. Відзначення виробничими та іншими досягненнями якої-небудь знаменної дати, визначної події тощо.

Зу́стріч Ново́го ро́ку — святкування початку року, бенкет в ніч настання Нового року. В Красногорському лісництві готувалися до зустрічі Нового року (Донч., Дочка, 1950, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 733.

Зустріч, чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 189.

зу́стріч — зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти; має в собі щось неспо­діване, випадкове, невизначене щодо наслідків, і тому зустріч, га­дають, може бути і небезпечна, і щаслива; уже літописець Нестор писав: «Коли хто стріне ченця, то вертається»; Самовидець зазначає віру в цю прикмету гетьмана Самойловича; у П. Куліша читаємо: «— Ні вже, куме, що не кажи, а як заєць перебіжить дорогу, то вже без халепи не обійдеться»; М. Сумцов відзначав народну віру в добру зустріч чоловіка перед до­рогою, і в недобру — жінки; не­доброю прикметою є зустріч жін­ки з порожніми відрами, добру — з повними.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 256.