ЗУБОК
Значення зубок це
ЗУБО́К, бка́, ч.
1. мн. зу́бки, бок. Зменш.-пестл. до зуб 1. Срібний промінь місяця тихо сяє на білій голівці дівчинки, всміхається до нових червоних кісників, гуляє по смаглявому видочку та по білих дрібненьких зубках (Коцюб., І, 1955, 16); У траві серед яблук-падалок сиділо одне наше дитинча.. Тримаючи в руках яблуко, воно вперто намагалось вкусити його двома своїми першими зубками (Довж., І, 1958, 66).
◊ Бра́ти (узя́ти) на зу́бки (на зубо́к)— лаяти, гудити, судити кого-небудь. Кумою Антон Петрович давно вже намітив товсту купчиху, що так любила чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Мирний, III, 1954, 191); На зубо́к ви́вчити (запам’ята́ти, зна́ти і т. ін.) що— дуже добре вивчити (запам’ятати, знати і т. ін.) що-небудь. Твір побудувати можна правильно лише тоді, якщо той, хто пише, та добре знає, добре вивчив, на зубок простудіював техніку писання (Тич., III, 1957, 143); Потра́пити (попа́сти і т. ін.) на зу́бки (на зубо́к) кому — стати об’єктом лихослів’я, пліток. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (Кроп., І, 1958, 65).
2. мн. зубки́, і́в, спец. Те саме, що зуб 2; зубець. Панас подивився на хлів з дірками на даху і на стінах, на конячку, на борону без кількох зубків, що стояла тут же, і сумовито покивав головою (Коцюба, Нові береги, 1959, 234); Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (Чорн., Визвол. земля, 1959, 134); // Різець врубової машини. Члени ланки дуже уважно оглядають гірничу техніку. Вони змінюють зубки на барабані комбайна, контакти в пускачах, заливають у підшипники мастило (Роб. газ., 26.I 1965, 1).
3. мн. зубки́, і́в. Окрема часточка головки часнику. Для кожного у Пилипівни був припасений зубок часнику чи цибулина, такі необхідні в партизанських мандрівках (Шер., В партиз. загонах, 1947, 114); Дідусь витяг із жилетної кишені величезний зубок часнику (Вишня, II, 1956, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 727.
Зубок, бка, м. = Зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 188.
зубок Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| heart | зубок |
зубок Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zubok | zubok | zubok |
зубок Рід - іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, жіночий рід, неістота ( род.)
зубок Словоформи слова
| Називний | зубок | зубки |
| Родовий | зубка | зубків |
| Давальний | зубкові, зубку | зубкам |
| Знахідний | зубок | зубки |
| Орудний | зубком | зубками |
| Місцевий | на/у зубку | на/у зубках |
| Кличний | зубку | зубки |
зубок Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
зубок в англійській розкладці - pe,jr
Цитати української літератури з використанням слова зубок
"А от бог, схожий на діда, той тримав в одній руці круглу сільничку, а трьома пэчками другої неначе збирався взяти зубок часнику"Довженко Олександр Петрович - Зачарована Десна
"Почепив на зубок і пішов собі далі босий"Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"Кумою Антон Петрович давно вже намітив товсту купчиху, що так любила чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; незгірше вона любила і на зубок стороннього узяти; звісно, як у гостях та поміж своєю компанією — не сидіти ж зціпивши зуби!"Мирний Панас - Повія
"Треба їхати до школи, треба робити екзамени, а він волочиться по ночах, п’є й ані на зубок нічого не робить"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Він зупинився збоку від вовка і дзьобом, завбільшки як великий часниковий зубок, сказав вовкові: «Кра!»"Вінграновський Микола Степанович - Сіроманець