ЗРОЗУМІТИ

ЗРОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех., без додатка і з спол. що.

1. Сприйняти розумом. Я чула її гнівний голос, якісь сердиті.. слова, а звести їх докупи, зрозуміти, що вона казала, я не мала сили (Мирний, IV, 1955, 345); Маруся відчула це веління, але не зрозуміла його. Щось прийшло. Живіше забурхала кров у жилах, око заблищало, хтось велів бігати, співати (Хотк., II, 1966, 30); Подоба радісної усмішки освітила і Романове обличчя, хоча він, глухнучи, не все зрозумів, що сказала Люба (Стельмах, І, 1962, 466); // Правильно сприйняти зміст чого-небудь висловленого, написаного і т. ін. [Річард:] Колего Брайд!.. Не слухає… розсердивсь! Не хотячи, образив я людину. Не зрозумів він… (Л . Укр., III, 1952, 101); — Наш уряд також поважав вас.— А ви? — А я ні.— Як — ні? Чому? Може, ви не зрозуміли запитання? Ви цілком свідомі себе? — Так (Довж., І, 1958, 304); Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Тют., Вир, 1964, 165); // Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. Він заговорив так швидко по-італійському, що я нічого не зрозуміла (Ю. Янов., II, 1958, 91); // Сприйняти ідею, виражену в якому-небудь художньому творі (літературному, музичному і т. ін.). Малюнок Ваш, спасибі, дістав. Він мені дуже подобається з декораційного боку, але символу Вашого ніяк не можу зрозуміти (Коцюб., III, 1956, 456); // Сприйняти певну інформацію, передану технічними або іншими засобами (сигналом, умовним знаком і т. ін.). Вони сигналізували флагману, що наказ прийнято, що вони його зрозуміли і ждуть (Кучер, Чорноморці, 1956, 55); Подивився Тарас на страшне поле бою.. і махнув хусткою. Зрозумів той знак Остап, що весь час стояв у засідці.— Панове-браття, батько кличе! (Довж., І, 1958, 262); // кого. Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого кимось. — Людмило Леонідівно, ви мене не так зрозуміли. Я ж не сказав, що роблю це. Я сказав: хочу (Головко, II, 1957, 489); — Далеко ви, товаришу Кульницький, заїхали.. Як можна розкидатись такими словами?.. — Побачив [Кульницький], що таки справді далеко заїхав, і спокійніше звернувся до Мірошниченка: — Ви не зрозуміли мене (Стельмах, II, 1962, 141); // кого. Розгадати людину, її світогляд, логіку вчинків, стан і т. ін. [Мавка (спалахнула):] Так! хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Л. Укр., III, 1952, 231); — Ні, не можу я його зрозуміти, хоч він мій батько, — думав Оксен, дивлячись старому вслід. —То молиться в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Тют., Вир, 1964, 77); // Уяснивши що-небудь, погодитися з чиїмись поглядами, бажаннями тощо; співчутливо поставитися до чийогось стану, настрою і т. ін. [Антоніо:] Маестро!.. Мій корабель до вашої послуги. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Л. Укр., III, 1952, 120); Він, як і всі, перед якими лише починають стелитися шляхи в життя, не може зрозуміти тих, що вже йдуть не під гору, а з гори і нічого доброго не знайшли у житті (Стельмах, І, 1962, 125).

Дава́ти (да́ти) зрозумі́ти див. дава́ти.

2. Сприйняти, витлумачити певним чином. Ястшембський звелів наймитові Микиті заперти браму й нікого не пускати у двір; але Микита зрозумів так його слова, щоб не пускати тільки чужих (Н.-Лев., II, 1956, 67); Насамперед мушу зауважити, що ми зовсім не мали на меті взагалі зректися творів з життя селянського, як ви зрозуміли з нашого листа (Коцюб., III, 1956, 244); Катря від несподіванки та подиву не знайшла відразу, що й відповісти. Докія Петрівна зрозуміла це як вагання,— умовляти стала (Головко, II, 1957, 193); // Пояснити, оцінити як-небудь. Ось пісні мого серця — прийміть, я лиш так міг життя зрозуміти (Гонч., Вибр., 1959, 33); Циганкуваті очі Тимка примружились. Сергій зрозумів його слова як шпильку під бік (Тют., Вир, 1964, 341).

3. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, враховуючи певні ознаки і т. ін., здогадатися про щось. Щойно Владко, поглянувши довкола, побачив розсмішені обличчя і зрозумів, що діється (Фр., VI, 1951, 171); Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (Коцюб., II, 1955, 404); Він приходить до свідомості в санбаті, але ніяк не може зрозуміти, де він і що з ним (Тют., Вир, 1964, 198); — Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича (Тулуб, В степу.., 1964, 501); // Сприймаючи що-небудь органами чуття, визначити, встановити його суть, місцеперебування і т. ін. Враз її збудив звук.. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Смолич, І, 1958, 84;) Он захрипів деркач, а де — не зрозуміть: Як щука в Нємані, він у траві біжить (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 61); Припала [Мар’яна] до вікна і знову почула схлипування. І тільки тепер зрозуміла, що це на хаті схлипував лелека (Стельмах, II, 1962, 294).

◊ Се́рцем зрозумі́ти — сприйняти не розумом, а відчуттям; відчути. Якби ти знав! Та се знання предавнє Відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне й явне… (Фр., XI, 1952, 301).

4. Проникнути в суть чого-небудь, осмислити щось; збагнути. Тільки приїхавши та забачивши, як тут люди живуть, я зрозуміла ліпше галицькі справи та відносини (Л. Укр., V, 1956, 45); Зрозумійте психологію старості, юначе (Ю. Янов., II, 1958, 22); // Пізнати природу і закономірності якого-небудь явища. Нема завдання для свідомих робітників важливішого за те, щоб зрозуміти значення свого руху і точно пізнати його (Ленін, 20, 1950, 333); Тож як упевнились ми, що з нічого ніщо не постане, Тим надійніше, вірніше спроможемось ми зрозуміти, Звідки і з чого формуються речі, і як воно саме Все виникає (Зеров, Вибр., 1966, 127); // Знайти причину чого-небудь, пояснення чомусь. Як і чому все це сталось, Ант зрозуміти не міг (Скл., Святослав, 1959, 12); — А-а, — усміхнувся Дорош, зрозумівши нарешті побоювання Сергія (Тют., Вир, 1964, 140).

5. Зробити висновок, підсумовуючи, зіставляючи, узагальнюючи і т. ін. Іван охоче оповідає про своє життя домашнє; з оповідання того можна було зрозуміти, що втік він не так від панщини, як од лютої жінки (Коцюб., І, 1955, 347); Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі Аму-Дар’ї (Тулуб, В степу.., 1964, 396); // Зміркувавши, уяснити очевидність чого-небудь. Вчитель зрозумів: марна справа зараз переконувати парубка (Стельмах, І, 1962, 439); Хотіла [Юля] запитати у матері, що то за хлопець, але потім схаменулася і зрозуміла, що цього робити не можна (Тют., Вир, 1964, 231).

6. Пройнятися свідомістю чого-небудь, усвідомити. [Руфін:] Уперше зрозумів я, що як то тяжко, склавши руки, ждати, чи вернеться одважний друг додому з такого бою, де немає місця тому, хто стать під корогву не може… (Л. Укр., II, 1951, 383); Вона хоче, щоб і він це зрозумів, зрозумів радість праці й щоб він отак, у нічну годину, чуючи, як болять стомлені руки, як ниє спина, щоб мріяв він про радісну зустріч, про перемогу й щастя (Скл., Хазяїни, 1948, 153); Тільки тепер зі всією силою він зрозумів, що в нього є син… Побачив його перед собою таким, як намалювала [розповіла] Василинка (Стельмах, II, 1962, 78); Тепер я зрозумів, що таке сором (Багмут, Опов., 1959, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 713.

Зрозуміти 2, мі́ю, єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили. Макс. (1834), 126. Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію. Котл. Н. П. 344.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 185.