ЗМЕНШУВАТИ

ЗМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш і діал. ЗМЕНША́ТИ, а́ю, а́єш, недок. ЗМЕ́НШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь. — Робота за тобою буде та, що й була, нема чого зміняти, нема чого зменшувати: їсти варить.. треба, прати треба, корову доглядати треба… (Л. Янов., І, 1959, 276); — Сухарі дітям уже виходять,— продовжує Ганна,— Зменшуйте порції,— каже Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 560); Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або зменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Барв., Опов.., 1902, 309); Напиши мені, мамочко,— якщо не хутко приїдете або якщо не можете мені грошей прислать, то я постараюсь свої видатки якомога зменшити (Л. Укр., V, 1956, 17); // Створювати уявлення про менший, ніж насправді, обсяг, величину, кількість чого-небудь. Далеко на шляху замаячили постаті Марійки та Югини. Віддаль зменшила їх, зробила темнішими (Стельмах, II, 1962, 410); // Робити меншим ступінь, силу вияву чого-небудь; ослабляти. Ще гарячіше й задушливіше в глибокій улоговині Брацлава.. Навіть бистрий Буг не зменшує спеки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 28); Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (Коцюб., І, 1955, 195); Зменшити запал; Зменшити страждання; // Збавляти, робити меншим, нижчим (ціну, плату і т. ін.). Тесляр.. зменшив ціну і погодився на розстрочку (Моє життя в мист., 1955, 22); Уже двічі хитрий дукач подав заяви в райвиконком, щоб йому зменшили орендну плату (Стельмах, II, 1962, 304); // Робити повільнішим, стишувати (хід, швидкість і т. ін.). Заскрипіли гальма на зворотах.., поїзд зменшував хід (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 95); Коні зменшили біг, а врешті стали (Коцюб., І, 1955, 189);//Скорочувати, роблячи не таким довгим, тривалим (час і т. ін.). [Маруся:] Зменши, боже, денька, Що я молоденька. Прибав, боже, ночі На мої карі очі… (Вас., III, 1960, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 614.

Зменшувати, шую, єш, сов. в. зменши́ти, шу́, ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 164.