ЗВАРИТИ
Значення зварити це
ЗВАРИ́ТИ1, зварю́, зва́риш, перех. Док. до вари́ти 1. Скотинку нікому доглядати, борщику нікому зварити (Барв., Опов.., 1902, 191); Стара зварила бараболі й так-сяк прийняли свата (Коцюб., І, 1955, 91); — Я вмію зварити маленьку чашку турецької кави — міцної й гіркої (Ю. Янов., II, 1958, 78); — Гай, зварив би я пивце… тільки що треба багато заходу (Вовчок, VI, 1956, 288); // рідко. Обпекти окропом, киплячою рідиною, парою яку-небудь частину тіла; обварити. Смола кипить, як турецька кава.. Майстер пробує смолу. Ей, не лови гав, роззява! Бережись, бо звариш ногу (Ю. Янов., II, 1958, 128).
◊ Звари́ла макі́тра — хто-небудь зміркував, додумався, зорієнтувався. — А він таки й справді витяг [дзвона на дзвіницю], тільки не на плечах, а підоймою. Зварила макітра… (Збан., Малин. дзвін, 1958, 89); Ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не зва́рите) з ким — про неможливість порозумітися, домовитися з ким-небудь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Мирний, III, 1954, 181); — Доведеться вам іншого порадника шукати, бо з цим каші не зварите (Добр., Тече річка.., 1961, 237); З дурнем пива не звариш (Укр.. присл.., 1955, 249).
ЗВАРИ́ТИ2 див. зва́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 461.
Звари́ти, рю́, риш, гл.
1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107.
2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 128.
зварити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
cook | сварить |
зварити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
zvaryty | zvaryty | zvaryty |
зварити Рід - дієслово, доконаний вид
зварити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зварю | зваримо |
2 особа | звариш | зварите |
3 особа | зварить | зварять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зварив | зварили |
Жіночий рід | зварила | |
Середній рід | зварило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зварімо | |
2 особа | звари | зваріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зваривши |
зварити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
зварити в англійській розкладці - pdfhbnb
Цитати української літератури з використанням слова зварити
"— Метал зварити — це вам не юшку забовтати, хлопці… Кишки випускати й дурень зуміє"Гончар Олесь Терентійович - Собор
"Можеш собі зараз зварити"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"Бо всі інші збудовані були за турецьким звичаєм так, що в них люди й худоба не розділялися, тільки й того, що для людей між колонами, які підтримували покрівлю, були кам’яні підвищення, де можна було розкласти вогонь, зварити їжу й сяк-так зігрітися"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"На Клару ніякої самостійної функції не покладено, її роль — помагати мужчині (споконвічна роль всіх Клар на світі): зварити клею, подати ножиці, потримати картон"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"— I що тут такого: кулiш як кулiш! От борщ зварити — це дiло труднiше."Стельмах Михайло Панасович - Гуси-лебеді летять…
"Виходячи, вона похвалилася зварити й принести якогось зілля, щоб напувaти хвору, та, з тим і пішла."Кащенко Адріан Феофанович - Під Корсунем
"— Та це ще, шановна публіко, не все! Захотів я зварити борщу"Нестайко Всеволод Зіновійович - Загадка старого клоуна
"У хаті була піч, де можна зварити їсти та погрітися; одним одно віконечко — мале, як оддушина у бджоляниках, виглядало збоку на шлях"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"А зараз треба знайти якийсь сухостій та вечерю зварити"Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу
"— Одже ж ти, дівчино, сказала правду… Чи не можна зварити нам з десяток яєць та засмажить глечик молока? — спитав Саіб у матері, але стара Чонгариха спустила очі додолу і промовила:"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Скривджені й нескривджені