ЗАІРЖАВІЛИЙ
Значення заіржавілий це
ЗАІРЖА́ВІЛИЙ, ЗАРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заіржаві́ти, заржаві́ти; // у знач. прикм. Дівча довго вовтузилося біля заіржавілого замка, шпортаючи в нім ключем (Досв., Гюлле, 1961, 36); В кутку стоїть заіржавіла бочка з-під гасу (Хижняк, Тамара, 1959, 158); О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий меч (Л. Укр., І, 1951, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 130.
заіржавілий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rusty | ржавый |
заіржавілий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zairzhavilyi | zairzhavilyi | zairzhavilyy |
заіржавілий Рід - прикметник
заіржавілий Словоформи слова
| Називний | заіржавілий | заіржавіла | заіржавіле | заіржавілі |
| Родовий | заіржавілого | заіржавілої | заіржавілого | заіржавілих |
| Давальний | заіржавілому | заіржавілій | заіржавілому | заіржавілим |
| Знахідний | заіржавілий, заіржавілого | заіржавілу | заіржавіле | заіржавілі, заіржавілих |
| Орудний | заіржавілим | заіржавілою | заіржавілим | заіржавілими |
| Місцевий | на/у заіржавілому, заіржавілім | на/у заіржавілій | на/у заіржавілому, заіржавілім | на/у заіржавілих |
заіржавілий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |