ЗАХИСТ

ЗА́ХИСТ, у, ч.

1. Дія за знач. захища́ти, захисти́ти і захища́тися, захисти́тися. Вони [моряки] вчували, як двигтить земля від залізної ходи народу, що вже став на захист своєї радянської Вітчизни (Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Для захисту рослин від приморозків велике значення мають теплоємкість і тепловіддача грунту (Овоч., 1956, 40); В 1648 році повстання перекинулося з Запорозької Січі на всю Україну. Весь український народ став на захист своїх зневажених прав (Довж., III, 1960, 77); На якого ж дідька треба оце Вадимові напередодні захисту докторської встрявати в небезпечну історію (Руд., Остання шабля, 1959, 306); [Леся:] Можна вмілим захистом пом’якшити вирок (Сміл., Черв. троянда, 1955, 84).

2. Заступництво, охорона, підтримка. Соломія усе старалася оддячити циганам за рятунок і захист (Коцюб., І, 1955, 372); В ногах у журавлів копошилося завжди безліч водяного дрібного птаства. Ні страшні африканські птахи-грифи, ні хижі орли не могли напасти на них, якщо ті були під захистом журавлів (Ів., Ліс. казки, 1954, 174).

◊ Бра́ти (взя́ти) під за́хист — заступатися за кого-, що-небудь, захищати від посягань, нападу і т. ін. Кожного брати під захист, за кожного заступатись — ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу (Гончар, Тронка, 1963, 164); Ой, яка ти, Буковино, Щасливая стала — Тебе Армія Радянська Під захист узяла (Укр.. думи.., 1955, 512).

3. Місце, притулок, де можна захиститись, заховатись від кого-, чого-небудь; укриття. У тихий захист вітер би не віяв (Л. Укр., І, 1951, 193); Під ганочком найшли непевний захист Від зливи одчайдушної (Рильський, І, 1956,311); // Споруда, пристосування і т. ін., що захищає від кого-, чого-небудь. Це був ліс старий, з грубими соснами.. Недалеко й будка стояла, захист лісних робітників (Март., Тв., 1954, 303); Дуже красиве видовище, коли корабель входить в густі шари атмосфери і долає максимальне нагрівання — все горить за кораблем, сам корабель горить, вірніше його тепловий захист, але ти сидиш спокійно, бо впевнений, що перебуваєш у безпеці (Рад. Укр., 6.IX 1962, 3); // рідко. Житло. Бралося далеко за північ. Позасипали люди по своїх теплих захистах (Мирний, IV, 1955, 299).

4. Сторона, яка захищає обвинуваченого під час суду; оборона.

5. Ті, хто у складі спортивної команди, захищають якусь ділянку ігрового поля під час гри у футбол, хокей і т. ін.; протилежне напад.

6. Прийом гри в шахи. Староіндійський захист, враховуючи його складність, звичайно обирають шахісти, які зарекомендували себе добрими тактиками (Перша книга шахіста, 1952, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 379.

За́хист, ту, м.

1) Мѣсто, защищенное отъ вѣтра; пріютъ, пристанище. Да як же мені зійти з сюю села? Де мені знайти той захист? Г. Барв. 394. Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Дещо. 69. Нема чоловікові захисту на широкому степу. Стор. МПр. 2.

2) Защита, покровительство. Посередник… повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. О. 1862. IX. 125. Ум. За́хисток, за́хисточок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 113.