ЗАТЯГАТИСЯ

ЗАТЯГА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся і рідше ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАТЯГТИ́СЯ і ЗАТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. затя́гся, ла́ся, ло́ся і затягну́вся, ла́ся, ло́ся; док.

1. розм. Заходити, забиратися куди-небудь далеко. Я спав на ганку. Прокинувшись удосвіта, брав рушницю, вудки, торбину з припасом і книжками, сідав у човен, ..ловив рибу, в саму спеку затягався в плавні і читав (Думки Про театр, 1955, 361).

2. Курячи, втягувати в себе, вдихати тютюновий дим. Сергій, обіпершись спиною об ріг стіни, що виходила од вікна, стояв мовчки і раз за раз затягався синім димом (Епік, Тв., 1958, 154); Закурили.— Шовкун! — гукає Сагайда, пожадливо затягуючись.— Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (Гончар, III, 1959, 28); — Добрі [цигарки]! — похвалив він і затягся так, що аж половини папіроси як не було (Мирний, І, 1954, 297); Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму, аж очі слізьми забігли (Коцюб., І, 1955, 132).

3. у що, перен., розм. Захоплюючись, цілком віддаватися якій-небудь справі. Для них література, мистецтво були або розвагою на ситий шлунок, або..роботою, в яку затягався, як п’яниця в пиятику (Еллан, II, 1958, 159).

4. Обв’язуватися, підперізуватися чим-небудь туго. — На які ж ви гори сходили? — зацікавлено допитувався Воронцов єфрейтора, що з допомогою товаришів уже туго затягувався канатом.— На Казбек? На Ельбрус? (Гончар, III, 1959, 102); Як надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим.., то хто втерпить не глянути на неї? (Мирний, IV, 1955, 231); // Одягати на себе щось тісне. Над високою стойкою панувала фрау Лінде. Для свята відкриття ресторану вона наділа свою найкращу сукню, затяглася у корсет (Собко, Запорука.., 1952, 91).

5. тільки 3 ос. Стягуючись кінцями, зав’язуватися міцно, зашморгуватися. Нитка затягалась в узли.

◊ Затя́гується петля́ (зашморг і т. ін.)-про безвихідне, важке становище.— Значить, затягується петля, говорив Аркадій Павлович, думаючи зараз про своїх заклятих ворогів (Шиян, Баланда, 1957, 203).

6. тільки 3 ос. Покриватися, встелятися чим-небудь. Весна запізнилась, ранками калюжі затягувались тонким льодком (Колг. Укр., 2, 1961, 13); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Янов., II, 1954, 90); За одну ніч висохла земля, затягнулися тонісінькою льодовою шкуркою калюжі (Збан., Курил. о-ви, 1963, 224); // Закриватися (про отвори, щілини, тріщини і т. ін.). Діжки.. добре споліскують окропом і заливають чистою холодною водою на два-три дні. За цей час деревина набрякає і всі невеликі щілини затягуються (Укр. страви, 1957, 405); // розм. Загоюватися, заживати (про рани). Доглянутий молодий і дужий організм перемагав хворобу. Поволі затягувалися рани (Коз., Гарячі руки, 1960, 131); // чим, рідко в що, перен. Огортатися, оповиватися, заволікатися туманом, хмарами, імлою і т. ін., стаючи нечітко, невиразно видним. Небо затягається хмарами (Коб., III, 1956, 221); Ковалівка на очах почала сивіти, затягуватися холодною імлою (Кучер, Прощай.., 1957, 100); Місяць зайшов за хмару, і прерії затяглися в тінь (Ірчан, II, 1958, 129); Впали перші дощі осінні. Світ насупився безнадійно, затягнувся сірими хмарами (Козл., Мандрівники, 1946, 67); // Покриватися, застилатися чим-небудь (перев. про очі, обличчя). — Чого ви сердитесь, Шуро? — підвівся на лікоть Сперанський, і великі голубі очі його стали затягатись меланхолійною поволокою (Гончар, III, 1959, 195); Була [Зоня] блідою, обличчя їй затяглось поволокою якоїсь нереальної, але видимої вже старості (Вільде, Сестри.., 1958, 288).

7. тільки 3 ос. Здійснюватися протягом тривалішого часу; затримуватися, уповільнюватися. Хліба в пана Костура було багато, він перестоював, осипався. Збирання затягувалося (Юхвід, Оля, 1959, 62); А справи таки затяглись, в столовій все бубоніли, шелестіли папером, кректали (Коцюб., II, 1955, 257); Збори затяглись за північ (Головко, II, 1957, 445); За вечерею.. йшли розмови про сучасне і майбутнє Алтаю і затягнулись до пізньої ночі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 129).

8. тільки недок. Пас. до затяга́ти¹ 1-9, 11. Робочий орган фрези — ротор — складається з вала, на якому в певній послідовності встановлені ведучі диски, дерев’яні шайби та ведені диски з ножами. Всі ці деталі затягуються на валу гайками з пружинними шайбами (Колг. Укр., 2, 1962, 33).

ЗАТЯГА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся і рідко ЗАТЯГТИ́СЯ і ЗАТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. затя́гся, ла́ся, ло́ся і затягну́вся, ла́ся, ло́ся; док., розм. Зморитися, перевтомитися. Цілий місяць Василь з конем працював у лісі, зовсім затягався з деревиною (Чорн., Визвол. земля, 1959, 122); Може, Ви просто втомились, затяглись, і Вам треба на який час спокою (Л. Укр., V, 1956, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 369 - 370.

Затяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. затягти́ся, гну́ся, нешся, гл.

1) Затягиваться, затянуться.

2) Затаскиваться, затаскаться.

3) Вербоваться, навербоваться. КС. 1883. IV. 751.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 112.