ЗАТРУСИТИСЯ

ЗАТРУСИ́ТИСЯ, трушу́ся, тру́сишся, док.

1. Почати труситися, часто, ритмічно хитатися. Квітки на голові затрусились, неначе од вітру (Н.-Лев., II, 1956, 347); Яринка.. зачепила деревце, воно затрусилось і раптом, як сльози, з нього градом посипались листочки (Донч., IV, 1957, 153); * Образно. Чіпка глянув на правий бік… Захиталася темнота, затрусилася… й з неї висунулось дві тіні (Мирний, І, 1949, 308); // Заколиватися, задвигтіти. [Семен:] У мене аж душа замерла, і ніби земля підо мною затрусилась… (Кроп., I, 1958, 60); Вночі ударив грім «Аврори», Захитавсь Зимовий, затрусивсь (Бичко, Вогнище, 1959, 64).

2. Затремтіти, затрястися під впливом якого-небудь почуття. Дід увесь затрусився, голова й борода ходором заходили, а очі з-під настовбурчених брів, як вугілля, запалали (Мирний, IV, 1955, 257); Застогнав тут змій безсило, розметав залізні крила, і забивсь, і затрусивсь (Забіла, У.. світ, 1960, 145); Як побачив пан ознаку на крилі радянськім — затрусився з переляку всім нутром поганським (Гонч., Вибр., 1959, 118); //Задрижати (про руки, ноги). «Ох!» — тільки і скрикнула [Галочка], руки і ноги затрусилися — ледве устала.. і з місця не ступить (Кв.-Осн., II, 1956, 355); // Зазвучати нерівномірно, уривчасто (про голос). — Не плач, а то й мене жаль бере,— сказала Марія та й сама заплакала, у неї голос затрусивсь, як струна (Н.-Лев., II, 1956, 107).

◊ [Аж] жи́жки́ затруси́лися див. жи́жки́; Но́ги аж затруси́лися (затру́сяться) до та́нцю — з’явилося (з’явиться) велике бажання затанцювати. Марко.. так розвеселився, що ноги аж затрусилися до танцю (Тют., Вир, 1964, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 362.

Затруси́тися, шу́ся, сишся, гл.

1) Затрястись. Затрусився мов у трясці. Ном.

2) Задрожать. Земля затрусилось. ЗОЮР. І. 166. Мов Каїн затрусивсь увесь. Котл. Ен. І. 30. Ото подививсь вовк і увесь затрусивсь. Рудч. Ск. II. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 110.