ЗАРОНИТИ
Значення заронити це
ЗАРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. Викликати, збудити (яке-небудь почуття, думку і т. ін.). Хто знав, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в Танину душу першу любов до рідного краю (Гончар, Людина.., 1960, 57); Побачення а Лебедем, заронило в душу [Надії] якесь незрозуміле хвилювання (Баш, Надія, 1960, 193).
◊ Зарони́ти зерно́ (і́скру) чого — викликати, збудити що-небудь у когось. [Руфін:] Друже, ти в мене заронив зерно надії (Л. Укр., II, 1951, 419); Поетеса [Леся Українка] вірила в дійову силу слова, тому скрізь і завжди використовувала обставини, щоб заронити іскру протесту проти гніту в людські серця (Рад. літ-во, 18, 1955, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 295.
заронити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to sow | заронить |
заронити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zaronyty | zaronyty | zaronyty |
заронити Рід - дієслово, доконаний вид
заронити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зароню | заронимо |
| 2 особа | зарониш | зароните |
| 3 особа | заронить | заронять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | заронив | заронили |
| Жіночий рід | заронила | |
| Середній рід | заронило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заронімо | |
| 2 особа | зарони | зароніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | заронивши |
заронити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |