ЗАКЛЬОВУВАТИСЯ

ЗАКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.

1. розм. Те саме, що заро́джуватися 2. У його серці закльовувалось щось нове: йому хотілося, щоб громада його послухала (Мирний, І, 1949, 379); Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить (Номис, 1864, № 13231); Один Оркадій нічого не помічав: у голові все снувалися думки, які заклюнулись уночі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 97); // Починатися. Добре бути заздалегідь на місці, як тілько закльовується ярмарок (Сл. Гр.); Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось, Чи ще тілько заклюнулось І рай запалило? (Шевч., 1,1951, 312).

2. тільки недок. Пас. до закльо́вувати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 151.

Закльо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. заклю́нутися, нуся, нешся, гл.

1) Зарождаться, зародиться, заводиться, завестись. Черва заклюнулась у мнясі. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13231.

2) Начинаться, начаться. Добре бути заздалегідь на місті, як тілько закльовується ярмарок: одбірай собі де схоч притулок. О. 1862. IX. 69. Чи то давнє яке лихо прокинулось в хаті? Чи вчорашнє задавлене знов заворушилось, чи ще тільки заклюнулось? Шевч. 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 50.