ЗАКАНЮЧИТИ
Значення заканючити це
ЗАКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., зневажл. Почати канючити. — Може, й отой шматок толю віддаси мені? — знову заканючив Льошка (Мокр., Острів.., 1961, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 138.
Заканю́чити, чу, чиш, гл. Заклянчить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 45.
заканючити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sakanoshita | заканючити |
заканючити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zakaniuchyty | zakaniuchyty | zakanyuchyty |
заканючити Рід - дієслово, доконаний вид
заканючити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заканючу | заканючимо |
| 2 особа | заканючиш | заканючите |
| 3 особа | заканючить | заканючать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | заканючив | заканючили |
| Жіночий рід | заканючила | |
| Середній рід | заканючило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заканючімо | |
| 2 особа | заканючи | заканючіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | заканючивши |
заканючити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |