ЗАЙМАННЯ

ЗАЙМА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. займа́ти 1, 5-7.

У займа́нні — зачинений у хлів, сарай і т. ін. за спаш города, поля (про чужу худобу, коней). Лаврін почав кричать через тин, щоб Карпо випустив кабана —Авжеж! Кабан твій у займанні. Викупи, то й візьмеш — гукнула Мотря через тин, — а як не викупиш, то верни мені півмішка картоплі (Н.-Лев., II, 1956, 373).

ЗАЙМА́ННЯ², я, с. Дія за знач. займа́тися².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 133.

Займа́ння, ня, с.

1) Троганіе.

2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк.

3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 43.