ЗАЖУРИТИ
Значення зажурити це
ЗАЖУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док., перех. Навіяти кому-небудь, викликати у когось журбу, смуток. Помер старий Самійленко, нехай царствує! Дуже зажурив він жінку! (Вовчок, І, 1955, 85); * Образно. Пісня зажурила всю хату. Зажурився і Максим (Стельмах, Хліб.., 1959, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 125.
Зажури́ти, ся. См. Зажу́рювати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 39.
зажурити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| security | зажурити |
зажурити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zazhuryty | zazhuryty | zazhuryty |
зажурити Рід - дієслово, доконаний вид
зажурити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зажурю | зажуримо |
| 2 особа | зажуриш | зажурите |
| 3 особа | зажурить | зажурять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | зажурив | зажурили |
| Жіночий рід | зажурила | |
| Середній рід | зажурило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | зажурімо | |
| 2 особа | зажури | зажуріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | зажуривши |
зажурити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |