ЗАДІТИ
Значення задіти це
ЗАДІ́ТИ, ді́ну, ді́неш, док., перех., розм. Покласти, заховати що-небудь, не знаючи, не пам’ятаючи, де, куди; загубити. — І бісів народ! Чорт його знає, де і підсвішник [підсвічник] задів. Кажу не беріть нічого з моєї хати.., — бурчав, хмурячись, Василь (Мирний, IV, 1955, 128); Шарила сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? Так і не знайшла (Головко, II, 1957, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 111.
Заді́ти 2, ся. См. Задіва́ти, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 35.
задіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hurt | задеть |
задіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zadity | zadity | zadity |
задіти Рід - дієслово, доконаний вид
задіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | задіну | задінемо |
| 2 особа | задінеш | задінете |
| 3 особа | задіне | задінуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | задів | заділи |
| Жіночий рід | заділа | |
| Середній рід | заділо | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | задіньмо | |
| 2 особа | задінь | задіньте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | задівши |
задіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |