ЗАДЛЯ

ЗА́ДЛЯ, прийм., з род. в., розм. Сполучення з прийм. за́для виражають:

Об’єктні відношення

1. Уживається при означенні особи, предмета, на користь яких щось здійснюється, відбувається. Настала весна. Старий розпочав нову хату будувати задля Якова, а про Йосипа — ні слова (Мирний, IV, 1955, 42); На соснах тих — бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу (Рильський, II, 1960, 91); //Уживається при означенні особи, предмета, в інтересах яких, заради яких щось здійснюється. — Задля неї, задля власного щастя лишився я, наважився перемогти себе… (Коцюб., І, 1955, 421); І вдивляється полковник Тарас у невідому далечінь, і веде далі: «Задля рідної землі, товариство, не можна шкодувати життя» (Полт., Повість.., 1960, 538).

2. Уживається при означенні особи, предмета, по відношенню до яких має силу, значення названа обставина, якість, стан і т. ін. Не співай повесні, Соловейко, мені.. Про щасливії дні, Що, мов наче вві сні, Задля мене минулися нині (Манж., Тв., 1955, 45); [Гебрей:] То, значить, задля тебе нема тепер неволі? Ти не раб? (Л. Укр., II, 1951, 244).

Відношення мети

3. Уживається при визначенні мети дії. [Трохим (до косарів):] Ану, задля початку утніть пісні, розбудіть лугове птаство, щоб ховалось від гострих кос! (Кроп., V, 1959, 130); У перші роки Радянської влади.. Володимир Ілліч Ленін поставив ім’я великого Кобзаря України поряд з іменами найвидатніших діячів культури та революції задля їх увіковічнення (Вітч., 3, 1964, 217); // Уживається при вказуванні на предмет, признач. для чого-небудь. Треба було.. уготувати очерету, соломи задля купального вогнища (Л. Янов., І, 1959, 143); Столи задля карт; // Уживається у складі сполучника мети. Широкоплечі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорих водах (Мирний, IV, 1955, 219).

За́для чо́го — навіщо, з якою метою. Ми знаємо, проти кого це все скеровано, замасковано задля чого (Тич., III, 1957, 6).

Причинові відношення

4. рідко. Уживається при визначенні причини: якої-небудь дії або якихось вчинків. Маленька лампа на стіні задля браку чистого повітря майже погасала (Март., Тв., 1954, 315); Всі слабі сиділи вдома задля дощу, а здорові люди були усі при більярді, за картами, в бібліотеці (Л. Укр., III, 1952, 531); Булгарин [болгарин] був задля свята трохи напідпитку, веселий (Коцюб., І, 1955, 377).

За́для то́го — тому, з цієї причини. — Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я одписав тобі, а не Уласові, хату та грунт (Н.-Лев., III, 1956, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 111.

Задля пред. Ради, для. Виросте на йому щасливиш доля задля людей. Стор. МПр. 49. Це вона мене задля того й привела, щоб іззісти у своїй норі. Рудч. Ск. II. 20. Задля його звертають каравани. К. Іов. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 35.