ЗАДЗВОНИТИ

Значення задзвонити це

ЗАДЗВОНИ́ТИ, дзвоню́, дзво́ниш, док.

1. у що, чим і без додатка. Почати дзвонити, утворюючи звуки дзвона, дзвінка. У труби затрубили, У дзвони задзвонили, Вдарили з гармати. Знаменами, бунчугами Гетьмана укрили (Шевч., II, 1963, 159); — Вйо, коні! — струсонув [Максим] віжками, і упряж, як музика, задзвонила хлопцеві: до чого ж він любив і коні, їзду на них! (Стельмах, І, 1962, 216); Ілюмінація погасла, хтось зненацька задзвонив шкільним дзвоником, отим, що нагадує тронку чабанську… (Гончар, Тронка, 1963, 161); * У порівн. Коло гаю походжаю, в гаю не буваю, А я свою дівчиноньку по голосу знаю. Ой, як вона заговорить, — як у дзвін задзвонить (Укр.. лір. пісні, 1958, 115); // на що, до чого. Почати бити у дзвони, сповіщаючи про церковну службу. Вже задзвонили на «достойно», як Кайдаш з синами впорався коло воза, одвіз снопи в двір (Н.-Лев., II, 1956, 276); Галя устала ще до сонця, щоб поки таки до церкви задзвонять, їй упоратися по хаті (Мирний, IV, 1955, 137); // Заговорити дзвінким голосом. Та як задзвонить [молодиця]; — Десятнику Овдію! Десятнику Овдію! (Вовчок, VI, 1956, 291); // Дзвінко заспівати (про птахів). Затріщала кедрівка, задзвонили червоногруді і зелені клести (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58); // перен., розм. Почати широко оповіщати про кого-, що-небудь. [Ярина:] Я таке могла б зробити в Дзвонковому! Про нас в усіх газетах задзвонили б (Корн., II, 1955, 118).

◊ Задзвони́ти на спо́лох див. спо́лох; Задзвони́ти по чиїйсь душі́, церк. — забити у дзвони, сповіщаючи про смерть кого-небудь. І задзвонили вранці-рано По генераловій душі; Заговорили щось погане, До генерала ідучи Прощатись, люде (Шевч., II, 1963, 248); Задзвони́ло у ву́хах, безос. — те саме, що Задзвені́ло у ву́сі (ву́хах) (див. задзвені́ти). — Сидоре, сьогодні твій син Іван помер! — Як я це почув, то неначе у мене хто серце з грудей вирвав, задзвонило ув ушах, кругом мене усе покотилось (Стор., І, 1957, 219).

2. Видати звуки, схожі на дзвін; подзвонити, дзенькнути. Голова задзвонив, і введено підсудних до зали (Фр., VI, 1951, 267); Задзвонив телефон. Ромодан узяв трубку (Корн., II, 1955, 304); Кресало і скіска спритно влітають у кишеню Хоми і, задзвонивши десь аж біля коліна, влягаються серед якогось добра (Стельмах, Хліб.., 1959, 526).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 107.

Задзвони́ти, ню́, ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 34.

задзвонити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
ringзазвонить

задзвонити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zadzvonytyzadzvonytyzadzvonyty

задзвонити Рід - дієслово, доконаний вид

задзвонити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особазадзвонюзадзвонимо
2 особазадзвонишзадзвоните
3 особазадзвонитьзадзвонять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідзадзвонивзадзвонили
Жіночий рідзадзвонила
Середній рідзадзвонило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа задзвонімо
2 особазадзвонизадзвоніть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часзадзвонивши

задзвонити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1046

задзвонити в англійській розкладці - pflpdjybnb

Цитати української літератури з використанням слова задзвонити

"— Підловити б оте хрюкало, що через нього ми постраждали, і задзвонити б йому у вухо так, щоб він три дні не чув, щоб йому три дні в голові дзвеніло"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки

"Ображена Легарiя захлипала на все горло, i командир змушений був задзвонити дзвiночком: "Жилинскайте Витауте - Подорож у Тандадрику

"Іванові нічого не залишалося, як задзвонити"Гаврош Олександр Дюлович - Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу

"— Пiдловити б оте хрюкало, що через нього ми постраждали, i задзвонити б йому у вухо так, щоб вiн три днi не чув, щоб йому три днi в головi дзвенiло"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)

"І вона встала, щоб задзвонити"Франко Іван Якович - Борислав сміється

"- Пiдловити б оте хрюкало, що через нього ми постраждали, i задзвонити б йому у вухо так, щоб вiн три днi не чув, щоб йому три днi в головi дзвенiло"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки