ЗАД

Значення зад це

ЗАД, у, ч.

1. Задня частина, сторона чого-небудь; протилежне перед. На генералові — камергерський мундир, увесь перед шитий густим золотом, і золотий зад, і презолотий комір (Ю. Янов., І, 1954, 276); До ганку повільно під’їжджав задом старенький півторатонний «газик» з відкритим заднім бортом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 20).

2. Частина тулуба тварини, протилежна голові. Та Медведю не до меду! Крутить задом, а спереду Дуб держить, мов у кліщах… (Фр., XII, 1953, 19); Плачинда вражено сперся спиною на кінський зад (Стельмах, І, 1962, 109); // Частина тіла людини нижче спини. Кидає [мати] прибирати, підходить до Василька, одіймае люльку,.. дає легенько ляща по заду (Вас., III, 1960, 290); Корж з насолодою шмагав підпанка, методично вкриваючи червоними смугами його випещений білий зад (Тулуб, Людолови, І, 1957, 52).

3. тільки мн., розм. Місце за дворами, позаду будинків, хат. Стрілянина вщухла, і я добирався до молочарні вже не задами, а вулицею (Мур., Бук. повість, 1959, 221).

4. тільки мн., розм. Те, що раніше вивчене; те, що всім відоме. Приймати за чисту монету новоіскрівське повторення задів, коли воно робиться з особливо важним виглядом, можуть тільки дуже наївні або необізнані люди (Ленін, 9, 1949, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 101.

Зад, ду, м.

1) Задъ, задняя часть.

2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м’ясо: в голову цілують, а в зад б’ють. Ном. № 1288. Ум. Задо́к, задо́чок.

Зад нар. Вслѣдъ за, позади. Я вскочив у хату зад їх; вона вже лежала на лаві. Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 32.

зад — частина тіла людини ниж­че спини; не користується пова­гою, тому кажуть: «Голова — кість, а зад, пробачте, м’ясо: в голову ці­лують, а в зад б’ють»; показати ко­мусь зад — виразити йому найбіль­шу зневагу; чорти показують зад не­бу, а Ілля та Михаїл б’ють їх за те громами та блискавками; не годить­ся робити щось у когось за очима — ззаду («Не годиться їсти другому за плечима, аби не з’їсти його сили»).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 232.

зад Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
assзад

зад Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zadzadzad

зад Рід - іменник, чоловічий рід, неістота

зад Словоформи слова

Називнийзадзади
Родовийзадузадів
Давальнийзадові, задузадам
Знахіднийзадзади
Оруднийзадомзадами
Місцевийна/у задіна/у задах
Кличнийзадезади

зад Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
312

зад в англійській розкладці - pfl

Цитати української літератури з використанням слова зад

"Корнiй (машинально ступа  кiлька крокiв зад не зводячи очей з її лиця)"Винниченко Владимир - Чорна пантера i бiлий медвiдь

"Марина відкинулася на зад ридвану"Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду

"Клацає зубами, одірве від льоду сухий зад (на льоду залишиться ошмульгок шерсті) і, витягши лобасту голову вперед, потрюхикає на роздо-бутки."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"Але як тільки Карл Йозеф припинив, чоловічий зад востаннє напружився і врешті завмер"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів

"Ставайте всі в рядки! Залєтаєв на самий зад! Ну?"Винниченко Володимир Кирилович - Талісман

"Сусанна, вип’явши зад у великих лапатих квітках, збирала з помосту своє волосся."Коцюбинський Михайло Михайлович - Подарунок на іменини

"— Хлопська голова не до письма, а зад не до крісла!"Стефаник Василь Семенович - Палій

"При цьому, чи від надмірної ввічливости, чи пустуючи, він перехиляється й занадто відстобурчує зад."Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля

"З-за спини пана Адама дивлюсь на кінський зад, мокрий од поту"Коцюбинський Михайло Михайлович - Дебют

"Як угляділа Мотря, як ухопить хворостину, як вперіщить кабанчика по спині! Кабанчик закувікав та й потяг по землі зад з двома ногами"Нечуй-Левицький Іван - Кайдашева сім’я