ЗАГРУБІТИ
Значення загрубіти це
ЗАГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. Стати твердим, жорстким, утративши еластичність, гнучкість. Михайло знову косив, але цього разу люцерну, яка трохи перестояла на карні, загрубіла стеблом (Томч., Жменяки, 1964, 116).
2. перен. Стати грубим, байдужим до всього, неуважним до людей. — Що не кажи, Юрію, а ти теж загрубів на фронті.. — Можливо,.. — погодився Брянський, замислившись. — Може, в серці нема тої вразливості, тої ніжності, що була… (Гончар, III, 1959, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 95.
загрубіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| become coarse | загрубіти |
загрубіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zahrubity | zahrubity | zahrubity |
загрубіти Рід - дієслово, доконаний вид
загрубіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | загрубію | загрубіємо |
| 2 особа | загрубієш | загрубієте |
| 3 особа | загрубіє | загрубіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | загрубів | загрубіли |
| Жіночий рід | загрубіла | |
| Середній рід | загрубіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | загрубіймо | |
| 2 особа | загрубій | загрубійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | загрубівши |
загрубіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |