ЗАГОРЮВАТИ
Значення загорювати це
ЗАГОРЮВА́ТИ1, ю́ю, ю́єш, док. Почати горювати. Занепокоївся, загорював старий (Горд., Чужу ниву.., 1947, 160).
ЗАГОРЮВА́ТИ2, див. загорьо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 87.
Загорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. Ном. № 9967. А що загорюєш, то все прогайнуєш. Чуб. V. 478.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 29.
загорювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to sunbathe | загорюваты |
загорювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zahoriuvaty | zahoriuvaty | zahoryuvaty |
загорювати Рід - дієслово, доконаний вид
загорювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | загорюю | загорюємо |
| 2 особа | загорюєш | загорюєте |
| 3 особа | загорює | загорюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | загорював | загорювали |
| Жіночий рід | загорювала | |
| Середній рід | загорювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | загорюймо | |
| 2 особа | загорюй | загорюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | загорювавши |
загорювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |