ЗАГЛУМИТИ
Значення заглумити це
ЗАГЛУМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. заглумля́ть; док., перех., розм. Піддати глумові, віддати на глум, на поневіряння; знівечити. * Образно. Агей, літа мої молодії!! Вернітеся! Ди ви? ..Заглумило їх лютеє горе, зогнили, як торішня солома (М. Ол., Чуєш.., 1959, 33).
Бода́й (щоб і т. ін.) тебе́ (вас тощо) заглуми́ло, безос. — недобрі побажання кому-небудь. — Сама здорова, як кобила, та ще й клене, бодай тебе заглумило! (Л. Укр., III, 1952, 667); Федоська взивала чоловіка неподобними словами, ще й проклинала: «А бодай тебе заглумило!» (М. Ол., Леся, 1960, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 79.
заглумити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sagamite | заглумити |
заглумити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zahlumyty | zahlumyty | zahlumyty |
заглумити Рід - дієслово, доконаний вид
заглумити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заглумлю | заглумимо |
| 2 особа | заглумиш | заглумите |
| 3 особа | заглумить | заглумлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | заглумив | заглумили |
| Жіночий рід | заглумила | |
| Середній рід | заглумило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заглумімо | |
| 2 особа | заглуми | заглуміть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | заглумивши |
заглумити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |