ЗАВІДОМИТИ
Значення завідомити це
ЗАВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. завідо́млять; док., перех., діал. Повідомити. Він [Пес] зістався [зостався] вірний чоловікові і завідомив його про ухвалу звірів (Фр., IV, 1950, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 50.
Заві́домити См. Завідомляти.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 18.
завідомити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| zavtoni | завідомити |
завідомити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zavidomyty | zavidomyty | zavidomyty |
завідомити Рід - дієслово, доконаний вид
завідомити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | завідомлю | завідомимо |
| 2 особа | завідомиш | завідомите |
| 3 особа | завідомить | завідомлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | завідомив | завідомили |
| Жіночий рід | завідомила | |
| Середній рід | завідомило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | завідомімо | |
| 2 особа | завідоми | завідоміть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | завідомивши |
завідомити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |