ЗАВОЛОКА
Значення заволока це
ЗАВОЛО́КА1, и, ж. Суцільна завіса чогось легкого, що заволікає, огортає що-небудь. Очі [Петра Федоровича] застилало заволокою; у висках — сіпало; у грудях— боліло-хрипіло (Мирний, І, 1954, 325).
ЗАВОЛО́КА2, и, ч. і ж., зневажл. Зайда, заброда. [Пані Люба:] Затесався, знаєте, на людську якийсь заволока. Зібрав коло себе всю челядь і почав розповідати про Кармелюка (Вас., III, 1960, 239); По.. містах тинялося чимало всіляких заволок, про яких ніхто не знав, з чого саме вони живуть або чим займаються (Оп., Іду.., 1958, 453); // лайл. Про людину, що багато часу десь вештається, гуляє. — Де Хведір? ..Ніколи його дома немає. Так і шляється, бісова заволока! (Мирний, III, 1954, 55); Побачивши врешті Дмитрика, Ярина обізвалась: — І де ти бродиш, заволоко? (Коцюб., І, 1955, 132); Даринка розплющила очі й побачила над собою Ганну, яка ніяк не могла її добудитися, — «стривай, стривай, заволоко, що тобі тато скажуть!» (Ю. Янов., Мир, 1956, 93).
ЗАВОЛО́КА3, и, ж., мед. Підшкірний розріз із закладеною в нього полотняною тасьмою як засіб лікування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 59.
Заволо́ка, ки, об.
1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198.
2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 21.
заволо́ка — чужинець, зайда, заброда. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою (П. Чубинський).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 230.
заволока Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| newcomer | заволока |
заволока Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zavoloka | zavoloka | zavoloka |
заволока Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, чоловічий і жіночий рід, істота
заволока Словоформи слова
| Називний | заволока | заволоки |
| Родовий | заволоки | заволок |
| Давальний | заволоці | заволокам |
| Знахідний | заволоку | заволоки |
| Орудний | заволокою | заволоками |
| Місцевий | на/у заволоці | на/у заволоках |
| Кличний | заволоко | заволоки |
заволока Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
заволока в англійській розкладці - pfdjkjrf
Цитати української літератури з використанням слова заволока
"одчепиться! Дочка ще молода; через років три-чотири трапиться, може, кращий жених, ніж оцей приходько в Кишиневі, якийсь заволока… А тим часом… може, й я вийду заміж»,— думала Марта Кирилівна."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Навіжена
"— Але ж бійтеся бога, побратими, чи ви подумали, що з того вийде? Перший-ліпший заволока видасть нас, прискаржить в місті, і нас усіх пов’яжуть і засадять до Самбора, як розбійників! — сказав Андрусь."Франко Іван Якович - Борислав сміється
"Якийсь злиденний, мерзенний дангалак, наймит і заволока"Коцюбинський Михайло Михайлович - На камені
"А он далі отой білявий поставний німець — то режисер оперетки, а за ним ондечки бовваніє сухорлявий панок — то якийсь заволока, херсонський дідич"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Неоднаковими стежками
"Все Каміняка, чортова заволока, збурив людей, а тепер хто знає, що буде"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"— Ось де він, заволока! Ану, вставай та зараз до хати! — Катря."Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях
"Так і шляється, бісова заволока!"Мирний Панас - Повія
"— Який мій брат? Це якийсь волоцюга, заволока, безштанько! А пашпорт в його є? Нащо ти приймаєш у свою крамницю людей без пашпорта?"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі