ЗАВИЧИТИ
Значення завичити це
Зави́чити, чу, чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 17.
завичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to curse | завичити |
завичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zavychyty | zavychyty | zavychyty |
завичити Рід - дієслово, доконаний вид
завичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | завичу | завичимо |
| 2 особа | завичиш | завичите |
| 3 особа | завичить | завичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | завичив | завичили |
| Жіночий рід | завичила | |
| Середній рід | завичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | завичмо | |
| 2 особа | завич | завичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | завичивши |
завичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |