ЗАВДОВІТИ
Значення завдовіти це
ЗАВДОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що овдові́ти. Я на чужій чужині завдовіла, З маленькими дітками осиротіла (Укр.. думи.., 1955, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 41.
Завдові́ти, ві́ю, єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 13.
завдовіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sadovi | завдовіти |
завдовіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zavdovity | zavdovity | zavdovity |
завдовіти Рід - дієслово, доконаний вид
завдовіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | завдовію | завдовіємо |
| 2 особа | завдовієш | завдовієте |
| 3 особа | завдовіє | завдовіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | завдовів | завдовіли |
| Жіночий рід | завдовіла | |
| Середній рід | завдовіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | завдовіймо | |
| 2 особа | завдовій | завдовійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | завдовівши |
завдовіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |