ЗАВ'ЯЗУВАТИСЯ
Значення зав'язуватися це
ЗАВ’Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАВ’ЯЗА́ТИСЯ, в’яжу́ся, в’я́жешся, док.
1. тільки 3 ос. Закріплюватися, стягуватися зав’язуванням. Вузол зав’язався туго, спробуй його розв’язати (Збан., Малин. дзвін, 1958, 263).
2. Пов’язуватися чим-небудь, надівати на себе, стягуючи кінці вузлом. Кайдашиха наділа тонку сорочку, зав’язалась гарною новою хусткою з торочками до самих плечей (Н.-Лев., II, 1956, 316).
3. тільки 3 ос., перен. Починатися, виникати (про взаємні дії, розмови і т. ін.). Розмова зав’язалася. Одарка пригадує своє життя, Пріська своє (Мирний, III, 1954, 35); Запеклі бої вже зав’язалися за Чонгарську переправу на Перекопі (Кучер, Чорноморці, 1956, 226);// Установлюватися, зароджуватися (про зв’язки, стосунки і т. ін.). У вагоні тим часом зав’язувались знайомства, легко й невимушено складались дорожні, прості, товариські тосунки (Гончар, Новели, 1954, 131); В гімназії зав’яжеться дружба Стефаника з Мартовичем (Іст. укр. літ., I, 1954, 676); З газдинею зав’язалися у Марусі щирі, приятельські відносини (Хотк., II, 1966, 170); розм., рідко. Створюватися, засновуватися. В липні ього року зав’язалася на Мазурах партія хлопська (Стеф., II, 1953,56).
4. Утворюватися, зароджуватися (про плід, зародок). — Квітка дає мед, а бджола обпилює квітку, щоб плід зав’язувався (Кучер, Трудна любов, 1960, 26); Рясно зав’язалися по садах маленькі яблука та груші (А.-Дав., Слово.., 1964, 80).
5. тільки недок. Пас. до зав’я́зувати 1, 2. Клоунський костюм робився з довгої жіночої сорочки, яка зав’язувалась біля кісточки, утворюючи щось подібне до широких панталон (Моє життя в мист., 1955, 19).
◊ Світ зав’я́зується (зав’яза́вся і т. ін.) кому — Чиєсь життя стає (стало і т. ін.) нещасливим, безрадісним (перев. у зв’язку з невдалим одруженням). — Доню, Галочко! коли так, іди за Миколу? — Добре, панотченьку, — разом сказала Галочка, а на серце, мов кусок льоду впав, бачачи, що усе ближче, усе ближче зав’язується їй світ (Кв.-Осн., II, 1956, 349).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 65.
Зав’Я́зуватися, вуюся, єшся, сов. в. зав’яза́тися, жу́ся, жешся, гл.
1) Завязываться, завязаться.
2) Завязываться (о плодахъ), завязаться.
3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав’язалось. Ном. № 12260.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 23.
зав'язуватися Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
tie | завязываться |
зав'язуватися Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
zaviazuvatysia | zav'iazuvatysia | zav'yazuvatysya |
зав'язуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
зав'язуватися Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зав'язуюся | зав'язуємося |
2 особа | зав'язуєшся | зав'язуєтеся |
3 особа | зав'язується | зав'язуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зав'язуватимуся | зав'язуватимемося |
2 особа | зав'язуватимешся | зав'язуватиметеся |
3 особа | зав'язуватиметься | зав'язуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зав'язувався | зав'язувалися |
Жіночий рід | зав'язувалася | |
Середній рід | зав'язувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зав'язуймося | |
2 особа | зав'язуйся | зав'язуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зав'язуючись | |
Минулий час | зав'язувавшись |
зав'язуватися Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 6 | 6 |