ЗАБУРКОТАТИ
Значення забуркотати це
ЗАБУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАБУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Почати буркотати, буркотіти. Незадоволено забуркотів [кіт] і пішов собі далі (Забіла, Катруся.., 1955, 22); Забуркотів дикий голуб (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 655).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 32.
Забуркота́ти, чу́, чеш и забуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Заворковать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 10.
забуркотати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Sabarmati | забуркотати |
забуркотати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zaburkotaty | zaburkotaty | zaburkotaty |
забуркотати Рід - дієслово, доконаний вид
забуркотати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | забуркочу | забуркочемо |
| 2 особа | забуркочеш | забуркочете |
| 3 особа | забуркоче | забуркочуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | забуркотав | забуркотали |
| Жіночий рід | забуркотала | |
| Середній рід | забуркотало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | забуркочімо | |
| 2 особа | забуркочи | забуркочіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | забуркотавши |
забуркотати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |