ЗАБОРСУВАТИСЯ

ЗАБО́РСУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАБО́РСАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Те саме, що заплу́туватися. * Образно. Вихори, здійнявши куряву на шляхах, гаснуть, заборсуються у пшеницях (Хор., Ковила, 1960, 83); [Микита:] Так отак-то на гетьманщині все переплуталось та заборсалось, як волосінь в повсті: ні ладу, ні складу (Кроп., V, 1959, 547).

2. тільки док. Почати борсатися. Заборсалися шляхтичі безпорадно в болоті, марно силкуючись вибратися назад (Воскр., Весна.., 1939, 74); Заєць заборсався, запищав під чоловіком, а той безжалісно і урочисто підняв його за вуха (Стельмах, II, 1962, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 27.

Забо́рсуватися, суюся, єшся, сов. в. забо́рсатися, саюся, єшся, гл.

1) Перепутываться, перепутаться.

2) Только сов. в. Заметаться, начать бросаться изъ стороны въ сторону. Аф.

3) Только сов. в.? Устать отъ суеты, отъ хлопотливой работы. За день такечки заборсається чоловік. Полт. г. Г. Слов. Д. Эварн.

4) Забо́рсатися з ви́платою. Не уплатить, остаться должникомъ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 8.