ЗАБОРГУВАТИ
Значення заборгувати це
ЗАБОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. і. перех. Узяти в борг у кого-небудь. — Насіння на посів хочу заборгувати у вас, пане Гавриле (Цюпа, Назустріч.., 1958, 19).
2. перех. і без додатка. Опинитися в боргу перед кимось, стати зобов’язаним кому-небудь у чомусь. — Спасибі, Платоне Павловичу, велике спасибі за допомогу. Тепер я перед вами двічі заборгував (Ткач, Моряки, 1948, 45); Марко Артьомов сів писати листа дружині Уляні, бо вже багато заборгував їй листів (Чорн., Визвол. земля, 1950, 213).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 26.
заборгувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| owing | задолжать |
заборгувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zaborhuvaty | zaborhuvaty | zaborhuvaty |
заборгувати Рід - дієслово, доконаний вид
заборгувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заборгую | заборгуємо |
| 2 особа | заборгуєш | заборгуєте |
| 3 особа | заборгує | заборгують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | заборгував | заборгували |
| Жіночий рід | заборгувала | |
| Середній рід | заборгувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | заборгуймо | |
| 2 особа | заборгуй | заборгуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | заборгувавши |
заборгувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |