ЖУРЧАТИ
Значення журчати це
ЖУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що дзюрча́ти 1. У ніг його плив і журчав по грубих плитах маленький гірський потік (Фр., VIII, 1952, 240); Струмочок тік ледь-ледь, не журчав (Ів., Вел. очі, 1956, 39); // перен., рідко. Про тихі, монотонні, звуки людської мови. Чіпка більше слухав, — іноді й засне, слухаючи бабиної мови, що як струмінь тихо журчала… (Мирний, II, 1954, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 550.
журчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| babbling | журчащие |
журчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhurchaty | zhurchaty | zhurchaty |
журчати Рід - дієслово, недоконаний вид
журчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | журчу | журчимо |
| 2 особа | журчиш | журчите |
| 3 особа | журчить | журчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | журчатиму | журчатимемо |
| 2 особа | журчатимеш | журчатимете |
| 3 особа | журчатиме | журчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | журчав | журчали |
| Жіночий рід | журчала | |
| Середній рід | журчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | журчімо | |
| 2 особа | журчи | журчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | журчачи | |
| Минулий час | журчавши |
журчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |