ЖУРЛИВО
Значення журливо це
ЖУРЛИ́ВО. Присл. до журли́вий. Всі журливо дивилися на Кобзу, куди ділись жарти й сміхи (Стор., І, 1957, 360); Баба журливо похитувала головою (Стеф., І, 1949, 115); Одноманітно й журливо шуміли у верховіттях сосни (Коз., Сальвія, 1959, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 549.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.
журливо Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sadly | печально |
журливо Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhurlyvo | zhurlyvo | zhurlyvo |
журливо Рід - прислівник
журливо Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
журливо в англійській розкладці - ;ehkbdj
Цитати української літератури з використанням слова журливо
"горох журливо хилиться, та й годі."Антонич Богдан-Ігор Васильович - Зриви й крила
"| Блаженко, спитавши дозволу, сів і собі на траві і знову, дивлячись униз і мружачись, від чого його зморшкувате лице ще постарішало, журливо говорив:"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"Сумом подихнуло тепер на козаків з Коша — він був порожній, і тільки подекуди з води виглядали чердаки потоплених запорозьких чайок та журливо стояли біля берега два рибальських човни."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо
"— Нічого, дитино моя, не було б з того доброго… — сказала журливо Астара"Кащенко Адріан Феофанович - Борці за правду
"— Мабуть, тепер уже доведеться мені з тобою розлучитися, — одповіла дівчина журливо."Кащенко Адріан Феофанович - З Дніпра за Дунай
"Поглянув він на ворота, на хвіртку, — мовби поглядом зніс їх; похитав журливо головою, повернувся і знову почесав далі…"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"Мені аж в очах щипало, коли Азимут журливо мовив:"Ячейкін Юрій Дмитрович - Спалах понаднової зірки
"Глухі столітні ліси Полтавщини, і чогось тут журливо."Хвильовий Микола - Солонський Яр
"Менi аж в очах щипало, коли Азимут журливо мовив: "Ячейкин Юрий - Спалах понадновот зiрки
"Ге-е-й, та немає правдоньки на світі! І жалівся Кіндрат, заплющивши очі й журливо схиливши голову на руку."Винниченко Володимир Кирилович - Голос