ЖУРЛИВИЙ
Значення журливий це
ЖУРЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який тужить, сумує, журиться; сумний, зажурений, печальний. На рундучку сидить Гапка, зав’язана по брови чорною хусткою, очі заплакані, сама журливая (Вовчок, VI, 1956, 249); [Микита:] Біля вікна, самотня і журлива, Вона сиділа в замку короля (Коч., II, 1956, 95); // Який має схильність переживати за кого-небудь, турбуватися про кого-, що-небудь; турботливий. — Цей придуркуватий, бачу, не з журливих: не з таких, як я, — обізвалась Галецька (Н.-Лев., V, 1956, 304); Сплять матроси у палаті, За вікном ущухла злива… Тихо в білому халаті Походжа сестра журлива (Нагн., Пісня.., 1949, 52); //Який виражає смуток, тугу, печаль; власт. людині, що журиться. Королівна йде поволі.., не спуска очей журливих, не схиля блідого чола (Л. Укр., І, 1951, 436); Блиснула [Орина] разочками зубів, і журливий посміх затремтів на її довгастому з дикуватими очима обличчі (Стельмах, Хліб.., 1959, 137).
2. Сповнений, пройнятий тугою, смутком. — Все я бачив; од усього Серце надривалось, — І тоді журливе слово На папір прохалось (Щог., Поезії, 1958, 56); [Інгігерда:] Облиш думки журливі І розуму ясного не мути… (Коч., III, 1956, 89).
3. Який викликає, навіває тугу, смуток. Тілько з другої хати доносилася сумна, журлива пісня (Мирний, І, 1954, 363); Не дивись на березу плакучу, На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу (Л. Укр., І, 1951, 143); Стояла проти місяця журлива черемха (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 338).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 548.
Журли́вий, а, е.
1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. Славяносерб. у.
2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. МВ. ІІ. 52.
3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина. Канев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 493.
журливий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| sad | журливий |
журливий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhurlyvyi | zhurlyvyi | zhurlyvyy |
журливий Рід - прикметник
журливий Словоформи слова
| Називний | журливий | журлива | журливе | журливі |
| Родовий | журливого | журливої | журливого | журливих |
| Давальний | журливому | журливій | журливому | журливим |
| Знахідний | журливий, журливого | журливу | журливе | журливі, журливих |
| Орудний | журливим | журливою | журливим | журливими |
| Місцевий | на/у журливому, журливім | на/у журливій | на/у журливому, журливім | на/у журливих |
журливий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
журливий в англійській розкладці - ;ehkbdbq
Цитати української літератури з використанням слова журливий
"Повільний, журливий спів далеко лунав над імлистими луками:"Гончар Олесь Терентійович - Прапороносці
"— Сизе, — під той журливий спів глухо й замисленоозвався Вертутій"Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків
"Він одповідав, а той журливий згук не слухав, не хотів вислухувать його; болючим стогоном вривався він в ту одповідь і бився в ній, жалівся і змовкав, безсилий і смутний"Винниченко Володимир Кирилович - Раб краси
"Усті з Кирилом здавалось, що наївні діантуси червоніли в траві, як дитячі обличчя, а над ними схиляв свої віти журливий дрік і плакав золотими сльозами"Коцюбинський Михайло Михайлович - В дорозі
"Не довідавшись ні про що од Ольги, смутний та журливий, Радюк покатав до Журбанів"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари
"Але не тонесенький, журливий, що накликує насилу тугу в серце, лиш той голосний, повнозвучний бренькіт роя бджіл, бренькіт, що нагадує ясні весняні дні і теплий, квітами садовими переповнений воздух"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"Свій журливий довгий гімн."Загул Дмитро Юрійович - «Між межами жваво, живо…»
"— Про що ж то ви хочете мене просити? — почувся журливий голос позаду молодих і з-поміж верб левади вийшов старий Балан."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо
"Він почував себе винуватим перед Галею: він даремно присікувався до неї… Тепер її журливий голос разом голубив і докоряв його."Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"А журливий голос, як материнка в полі під вітром:"Багряний Іван Павлович - Тигролови