ЖОВТИТИ
Значення жовтити це
ЖОВТИ́ТИ, вчу́, вти́ш, недок., перех. Робити що-небудь жовтим.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 540.
Жовти́ти, тю́, тиш́, гл. Желтить, окрашивать въ желтый цвѣтъ. Жовтять яйця на Великдень. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 489.
жовтити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| gontiti | жовтити |
жовтити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhovtyty | zhovtyty | zhovtyty |
жовтити Рід - дієслово, недоконаний вид
жовтити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жовчу | жовтимо |
| 2 особа | жовтиш | жовтите |
| 3 особа | жовтить | жовтять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жовтитиму | жовтитимемо |
| 2 особа | жовтитимеш | жовтитимете |
| 3 особа | жовтитиме | жовтитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | жовтив | жовтили |
| Жіночий рід | жовтила | |
| Середній рід | жовтило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жовтімо | |
| 2 особа | жовти | жовтіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | жовтячи | |
| Минулий час | жовтивши |
жовтити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |