ЖЛУКТО
Значення жлукто це
ЖЛУ́КТО, а, с. Посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золять білизну, полотно. Вона вибрала сорочки з жлукта, пішла на ставок прать (Н.-Лев., II, 1956, 288); Кращі майстри вивезли на продаж свої діжки, відра, кадуби, бодні, жлукта (Кучер, Дорога.., 1958, 170); * У порівн. Круглий, як жлукто, Роман Маркевич, хоч і запопадливий до питва, проте щасливої вдачі — він ніколи не впивається (Горд., І, 1959, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 537.
Жлу́кто, та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей— безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. Жлу́ктечко.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 487.
жлу́кто — видовбана зі стовбура дерева старовинна висока посудина, в якій золили (відбілювали) білизну, полотно; приспівують: «На жлукто спіткнулась, на корито впала, вийшла заміж за п’яницю, навіки пропала». Жінка приводить його [чорта] до жлукта та й каже: «Ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто (казка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 223.
жлукто Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| glokta | жлукто |
жлукто Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhlukto | zhlukto | zhlukto |
жлукто Рід - іменник, середній рід, неістота
жлукто Словоформи слова
| Називний | жлукто | жлукта |
| Родовий | жлукта | жлукт |
| Давальний | жлукту | жлуктам |
| Знахідний | жлукто | жлукта |
| Орудний | жлуктом | жлуктами |
| Місцевий | на/у жлукті | на/у жлуктах |
| Кличний | жлукто | жлукта |
жлукто Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
жлукто в англійській розкладці - ;kernj
Цитати української літератури з використанням слова жлукто
"Вона повела мене в сіни, де стояло жлукто з насінням, а поруч — великий мішок."Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Прокіп наглядів ті криноліни, встав уночі, познімав їх з кілочків і вкинув у жлукто, що стояло у дворі під тином"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки
"Он Орися накидає в жлукто цілу гору червоно-армійської білизни і не впізнає його, не дивиться навіть на нього"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Вранці, як кури злітали з сідала та з горища, Оришка ставала коло хати на причілку, ловила усі плохенькі бабині кури, закидала в жлукто й накривала рядном, а тоді сипала пашню для своїх курей та качок коло порога"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Біда бабі Палажці Солов’їсі
"— Нате й мої штани в жлукто! — позлiшав Юхрим"Стельмах Михайло Панасович - Щедрий вечір
"Вона витягла з печі розпечений, аж червоний камінь, щоб вкинути його в жлукто, куди вона тільки що вилила золійник окропу"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"І хто його може на такому сидіти? Пан? Так він же сам, хоч куций, пудів вісім важить — жлукто таке, та й пані його не менше"Самчук Улас Олексійович - Волинь