ЖИЧИТИ
Значення жичити це
ЖИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., діал. Зичити. Побий, боже, вороженьки, що нам жичать лихо, Ми з тобою, голубоньку, любімося тихо (Пісні та романси.., І, 1956, 192); — Кому то ти добра такого жичиш? — любенько обізвалась Галя до його (Мирний, II, 1954, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 536.
Жи́чити, чу, чиш, гл. = Зичити. Тим не жичу тобі лиха, роскажи, будь ласкав, зтиха. Ном. Боярину, красний паничу, доброго здоров’я жичу. Мет. 202.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 486.
жичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ICICI | жичиты |
жичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhychyty | zhychyty | zhychyty |
жичити Рід - дієслово, недоконаний вид
жичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жичу | жичимо |
| 2 особа | жичиш | жичите |
| 3 особа | жичить | жичать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жичитиму | жичитимемо |
| 2 особа | жичитимеш | жичитимете |
| 3 особа | жичитиме | жичитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | жичив | жичили |
| Жіночий рід | жичила | |
| Середній рід | жичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жичмо | |
| 2 особа | жич | жичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | жичачи | |
| Минулий час | жичивши |
жичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |