ЖЕРЕП
Значення жереп це
ЖЕ́РЕП, а, ч.
1. (Pinus mughus Scop). Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками. Сосна жереп.. в Українських Карпатах поширена за верхньою межею переважно хвойних лісів в субальпійському поясі на висоті від 1300 до 1850 м (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 76).
2. (Jипіреrиs сопітипіs L.). Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м’ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; ялівець. Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Коцюб.,11, 1955, 318); Що далі вгору, то крутіші схили; Колючий жереп і гранітні брили Нам намагались перетяти путь (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 520.
Жереп, пу, м.
1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17.
2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 480.
жереп Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
zherep | жереп |
жереп Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
zherep | zherep | zherep |
жереп Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
жереп Словоформи слова
Називний | жереп | жерепи |
Родовий | жерепа | жерепів |
Давальний | жерепові, жерепу | жерепам |
Знахідний | жереп | жерепи |
Орудний | жерепом | жерепами |
Місцевий | на/у жерепі | на/у жерепах |
Кличний | жерепе | жерепи |
жереп Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
5 | 2 | 3 |
жереп в англійській розкладці - ;thtg
Цитати української літератури з використанням слова жереп
"Камені, ялівець, а також і жереп, і потім нова, вже цьогорічна трава"Андрухович Юрій Ігорович - Дванадцять обручів
"Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги, і мхи одягали камінь зеленим шовком"Коцюбинський Михайло Михайлович - Тіні забутих предків