ЖБУХАТИ
Значення жбухати це
ЖБУ́ХАТИ, ає, недок., розм.
1. З силою вириватися звідкись; виходити на поверхню (перев. про вогонь). Тут огонь жбухає, як із пекла (Фр., 1,1955, 54); [Альтмаєр (відтикає пробку зі стола, в лице йому жбухає вогонь):] Горю! Горю! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 89).
2. Падати, валитися, литися з великою силою. Дощ мов із цебра жбухав на землю (Фр., І, 1955, 266).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 515.
Жбу́хати, хаю, єш, одн. в. жбу́хнути, ну, неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 476.
жбухати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| guhati | жбухати |
жбухати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhbukhaty | zhbukhaty | zhbukhaty |
жбухати Рід - дієслово, недоконаний вид
жбухати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жбухаю | жбухаємо |
| 2 особа | жбухаєш | жбухаєте |
| 3 особа | жбухає | жбухають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жбухатиму | жбухатимемо |
| 2 особа | жбухатимеш | жбухатимете |
| 3 особа | жбухатиме | жбухатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | жбухав | жбухали |
| Жіночий рід | жбухала | |
| Середній рід | жбухало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | жбухаймо | |
| 2 особа | жбухай | жбухайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | жбухаючи | |
| Минулий час | жбухавши |
жбухати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |