ЖАЛІБНИК
Значення жалібник це
ЖАЛІБНИ́К, а́, ч., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш… тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються, де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Барв., Опов.., 1902, 435).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 503.
Жалібни́к, ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш…. тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 472.
жалібник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pitiful | печальники |
жалібник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhalibnyk | zhalibnyk | zhalibnyk |
жалібник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
жалібник Словоформи слова
| Називний | жалібник | жалібники |
| Родовий | жалібника | жалібників |
| Давальний | жалібникові, жалібнику | жалібникам |
| Знахідний | жалібника | жалібників |
| Орудний | жалібником | жалібниками |
| Місцевий | на/у жалібнику, жалібникові | на/у жалібниках |
| Кличний | жалібнику | жалібники |
жалібник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |