ЖАЛЮЗІЙНИЙ

ЖАЛЮЗІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Прикм. до жалюзі́ 2. Всередині приміщення труби мають клапани для регулювання повітрообміну, а над дахом — жалюзійні решітки і ковпаки (Колг. енц., І, 1956, 492); Отвори [повітроприймальних пристроїв], через які забирається повітря, захищають від дощу та снігу дерев’яною жалюзійною решіткою (Довідник сіль. будівельника, 1956, 476).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 507.