ЖАЛУВАНИЙ
Значення жалуваний це
ЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до жа́лувати 4. Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 134); Зліва першим двірський Андрій сидів, князем жалуваний за доблесть на Ярославському бойовищі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 527).
Жа́лувана гра́мота, іст. — акт про надання яких-небудь пільг, переваг, земельних наділів і т. ін. За царською жалуваною грамотою брат гетьмана Данило Виговський одержав місто Прилуки (Іст. УРСР, І, 1953, 277); Він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (Стельмах, Хліб.., 1959, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 506.
жалуваний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| granted | пожалован |
жалуваний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhaluvanyi | zhaluvanyi | zhaluvanyy |
жалуваний Рід - прикметник
жалуваний Словоформи слова
| Називний | жалуваний | жалувана | жалуване | жалувані |
| Родовий | жалуваного | жалуваної | жалуваного | жалуваних |
| Давальний | жалуваному | жалуваній | жалуваному | жалуваним |
| Знахідний | жалуваний, жалуваного | жалувану | жалуване | жалувані, жалуваних |
| Орудний | жалуваним | жалуваною | жалуваним | жалуваними |
| Місцевий | на/у жалуваному, жалуванім | на/у жалуваній | на/у жалуваному, жалуванім | на/у жалуваних |
жалуваний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |