ЕОЦЕН
Значення еоцен це
ЕОЦЕ́Н, у, ч., геол. Середня епоха палеогенового періоду та відклади, що в цей час утворилися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 482.
еоцен Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Eocene | эоцен |
еоцен Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| eotsen | eotsen | eotsen |
еоцен Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
еоцен Словоформи слова
| Називний | еоцен | еоцени |
| Родовий | еоцену | еоценів |
| Давальний | еоценові, еоцену | еоценам |
| Знахідний | еоцен | еоцени |
| Орудний | еоценом | еоценами |
| Місцевий | на/у еоцені | на/у еоценах |
| Кличний | еоцене | еоцени |
еоцен Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 3 | 2 |