ЕКСТРАВАГАНТНИЙ
Значення екстравагантний це
ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді. Швидко і звично стала вона одягати свій костюм, — на диво сміливий і екстравагантний (Собко, Запорука.., 1952, 94); // Незвичайний, чудний, химерний (про людину). Софі розсміялася: — Ви вважаєте мене екстравагантною? Так не забудьте ж, що я виховувалася в Парижі… (Бурл., Напередодні, 1956, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 465.
екстравагантний Синоніми слова
кн. (одяг) не звичайний, своєрідний, оригінальний, чудернацький, неґ. фіглярський, (хто) чудний, химерний, ексцентричний
екстравагантний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| extravagant | экстравагантный |
екстравагантний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ekstravahantnyi | ekstravahantnyi | ekstravahantnyy |
екстравагантний Рід - прикметник
екстравагантний Словоформи слова
| Називний | екстравагантний | екстравагантна | екстравагантне | екстравагантні |
| Родовий | екстравагантного | екстравагантної | екстравагантного | екстравагантних |
| Давальний | екстравагантному | екстравагантній | екстравагантному | екстравагантним |
| Знахідний | екстравагантний, екстравагантного | екстравагантну | екстравагантне | екстравагантні, екстравагантних |
| Орудний | екстравагантним | екстравагантною | екстравагантним | екстравагантними |
| Місцевий | на/у екстравагантному, екстравагантнім | на/у екстравагантній | на/у екстравагантному, екстравагантнім | на/у екстравагантних |
екстравагантний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 15 | 5 | 10 |