ЕКАТИ
Значення екати це
Е́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, повторювати «е». Він екав та мекав на трибуні (Козл., Ю. Крук, 1957, 381); — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові. — А ти не екай мені перед генералом! (Довж., Зач. Десна, 1957, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 455.
екати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Ekati | екати |
екати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ekaty | ekaty | ekaty |
екати Рід - дієслово, недоконаний вид
екати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | екаю | екаємо |
| 2 особа | екаєш | екаєте |
| 3 особа | екає | екають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | екатиму | екатимемо |
| 2 особа | екатимеш | екатимете |
| 3 особа | екатиме | екатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | екав | екали |
| Жіночий рід | екала | |
| Середній рід | екало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | екаймо | |
| 2 особа | екай | екайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | екаючи | |
| Минулий час | екавши |
екати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 3 | 2 |
екати в англійській розкладці - trfnb
Цитати української літератури з використанням слова екати
"— Авжеж було соромно стояти i екати по-баранячому, слiв не знаючи"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)
"- Авжеж було соромно стояти i екати по-баранячому, слiв не знаючи"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки
"— Авжеж було соромно стояти і екати по-баранячому, слів не знаючи"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"— А ти не екай мені перед генералом! Сьогодні з ними гуляю, а завтра вони мене в атаку посилатимуть, так ти їм про мене будеш тут екати! Тобі скільки? П’ятдесят п’ятий?"Довженко Олександр Петрович - Повість полум'яних літ