ЕВАКУЙОВУВАТИСЯ

ЕВАКУЙО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЕВАКУЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок. і док.

1. Організовано виїжджати звідкись. На середній Волзі і в Сибіру наприкінці травня 1918 р. стався заколот Чехословацького корпусу, який з дозволу Радянського уряду евакуйовувався через Владивосток до Франції (Іст. УРСР, II, 1957, 125); Мати разом з заводом евакуювалася і працювала на верстаті в цеху, де вироблялися бойові деталі до автоматів (Грим., Подробиці.., 1956, 9); Вона настирливо почала грюкати в двері, ще раз пояснюючи батькові, що сьогодні евакуюється з університетом у глиб країни (Кучер, Чорноморці, 1956, 71).

2. тільки недок. Пас. до евакуюва́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 452.