ДІЖЧИНА
Значення діжчина це
ДІЖЧИ́НА, и, ж., розм. Невелика діжка. — А чи не можна б звідси трохи взяти [води]? — та й подався [Савченко] до діжчини (Коцюб., І, 1955, 200); Одним оком поглядає [Олька] на маму, що місить тісто в діжчині (Вільде, Пов. і опов., 1949, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 301.
Діжчи́на, ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина. Посл.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 390.
діжчина Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| decina | діжчина |
діжчина Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dizhchyna | dizhchyna | dizhchyna |
діжчина Рід - іменник, жіночий рід, неістота
діжчина Словоформи слова
| Називний | діжчина | діжчини |
| Родовий | діжчини | діжчин |
| Давальний | діжчині | діжчинам |
| Знахідний | діжчину | діжчини |
| Орудний | діжчиною | діжчинами |
| Місцевий | на/у діжчині | на/у діжчинах |
| Кличний | діжчино | діжчини |
діжчина Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |