ДІДИЗНИЙ
Значення дідизний це
ДІДИ́ЗНИЙ, а, е, заст.
1. Успадкований від дідів, предків; родовий.
2. Дуже старий; старезний. Розступилась земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (Стор., І, 1957, 343).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 299.
Діди́зний, а, е.
1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. К. Досв. 126.
2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 388.
дідизний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| grandfather | дідизний |
дідизний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| didyznyi | didyznyi | didyznyy |
дідизний Рід - прикметник
дідизний Словоформи слова
| Називний | дідизний | дідизна | дідизне | дідизні |
| Родовий | дідизного | дідизної | дідизного | дідизних |
| Давальний | дідизному | дідизній | дідизному | дідизним |
| Знахідний | дідизний, дідизного | дідизну | дідизне | дідизні, дідизних |
| Орудний | дідизним | дідизною | дідизним | дідизними |
| Місцевий | на/у дідизному, дідизнім | на/у дідизній | на/у дідизному, дідизнім | на/у дідизних |
дідизний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
дідизний в англійській розкладці - lslbpybq
Цитати української літератури з використанням слова дідизний
"А той Грива був старий, дідизний чоловік"Куліш Пантелеймон Олександрович - Орися