ДІВОЧИТИСЯ
Значення дівочитися це
ДІВО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Удавати з себе дівку (у 1 знач.). Сирітка вона була кругла. Хоч уже й дівочилась, хоч і намагалась бути дорослою, але ще й досі по-дитячому ридала.., тихо оплакуючи своїх рідних (Збан., Доля, 1961, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 298.
дівочитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| devout | дивочитися |
дівочитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| divochytysia | divochytysia | divochytysya |
дівочитися Рід - дієслово, недоконаний вид
дівочитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дівочуся | дівочимося |
| 2 особа | дівочишся | дівочитеся |
| 3 особа | дівочиться | дівочаться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дівочитимуся | дівочитимемося |
| 2 особа | дівочитимешся | дівочитиметеся |
| 3 особа | дівочитиметься | дівочитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дівочився | дівочилися |
| Жіночий рід | дівочилася | |
| Середній рід | дівочилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дівочімося | |
| 2 особа | дівочись | дівочіться |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дівочачись | |
| Минулий час | дівочившись |
дівочитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |