ДІВОЧИТИ

Значення дівочити це

ДІВО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., діал. Дівувати. А попівнам сто раз лучче втопитись, аніж зостаться дівочити при матері вдовиці (Свидн., Люборацькі, 1955, 89); -Тепер уже і дівчата не такі, як тоді, коли я дівочила (Чендей, Поєдинок, 1962, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 298.

Діво́чити, чу, чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 387.

дівочити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
dvacetiдівочити

дівочити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
divochytydivochytydivochyty

дівочити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

дівочити в англійській розкладці - lsdjxbnb

Цитати української літератури з використанням слова дівочити

"Іванисі Дубисі не треба більше її до Тетянки, бо Тетяна за два, за три роки буде доросла і стане дівочити — отже, їй, Маврі, іншої роботи треба, як личить справедливій циганці."Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...