ДІАТОМЕЯ

ДІАТОМЕ́Я, ї, ж. Мікроскопічні одноклітинні або колоніальні водорості жовтуватого кольору, оболонки яких складаються з двох половинок, насичених кремнеземом; діатомові водорості. Коли черепашки діатомових водоростей осідають на дно, з них утворюється порода діатоміт, що в основному складається з скелетів діатомей (Курс заг. геол., 1947, 123); Вони [водорості] звільна-звільна спадуть вниз — особливо.. діатомеї та інший дріб’язок, що становить головну масу морського життя (Фр., II, 1950, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 296.